- метальник
- [меита/л'ниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Метальник — (метельник) должность в Древней Руси. Упоминается в Русской Правде, как товарищ Вирника собирателя Виры. Название должности происходит, вероятно, от слов мета, метка. Метальники ставили метки на бирках, обозначающие количество переданного товара … Википедия
метальник — а, ч. 1) Той, хто займається метанням чого небудь. 2) Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін … Український тлумачний словник
метальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Метальниково — Деревня в Маевской волости, упоминается в «Списке ВГ» (1906г.). Название отыменное – от неканонического имени, образованного от глагола «метать» «Метальник»? … Словарь топонимов Новосокольнического района Псковской области
дискобол — а, ч. Метальник диска … Український тлумачний словник
кидальник — а, ч. 1) Робітник, що подає снопи тощо під час укладання їх у скирту. 2) спорт. Те саме, що метальник … Український тлумачний словник
метальниця — і. Жін. до метальник … Український тлумачний словник
спис — I а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. || Мисливська зброя; рогатина. || Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці. Метальник списа. II у, ч., заст. Список … Український тлумачний словник